КОНТРОЛЬ І ТЕОРІЇ Х ТА Y

(англ. сontrol and theories X and Y)   принципи контролю і управління, застосовувані в менеджменті відповідно до вихідної теорії Х (“традиційні уявлення про контроль і управління”) чи теорією У (“інтеграція індивідуальних і колективних цілей”). У першому випадку, коли лідер вважає своїх підлеглих безініціативними і безвідповідальними людьми, він користується переважно формальною владою, створює систему оцінки результативності, що диктує підлеглим їхню поведінку в організації, при цьому існують детально розроблені норми і правила, робота співробітників контролюється спеціальним персоналом. Не виключено, що в цьому випадку працівники швидко знайдуть способи пристосуватися до системи і будуть поводитись справді безвідповідально. Навпаки, у рамках теорії У створюються такі умови, за яких співробітники організації оптимально виконують свої обов’язки з повною віддачею задля загального успіху організації. Оскільки передбачається, що співробітники досить зрілі та відповідальні, інша система стимулів і оцінки їхньої праці відповідним чином визначає їхню поведінку: передбачаються можливості професійного й індивідуального росту, послабляється контроль, делегуються униз відповідальність і управлінські повноваження.